уколисуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уколи́суваний уколи́сувана уколи́суване уколи́сувані
родовий уколи́суваного уколи́суваної уколи́суваного уколи́суваних
давальний уколи́суваному уколи́суваній уколи́суваному уколи́суваним
знахідний уколи́суваний, уколи́суваного уколи́сувану уколи́суване уколи́сувані, уколи́суваних
орудний уколи́суваним уколи́суваною уколи́суваним уколи́суваними
місцевий на/в уколи́суваному, уколи́суванім на/в уколи́суваній на/в уколи́суваному, уколи́суванім на/в уколи́суваних