уколений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уко́лений уко́лена уко́лене уко́лені
родовий уко́леного уко́леної уко́леного уко́лених
давальний уко́леному уко́леній уко́леному уко́леним
знахідний уко́лений, уко́леного уко́лену уко́лене уко́лені, уко́лених
орудний уко́леним уко́леною уко́леним уко́леними
місцевий на/в уко́леному, уко́ленім на/в уко́леній на/в уко́леному, уко́ленім на/в уко́лених