уклонний 1 значення

-1-
прикметник
(від: уклон)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний укло́нний укло́нна укло́нне укло́нні
родовий укло́нного укло́нної укло́нного укло́нних
давальний укло́нному укло́нній укло́нному укло́нним
знахідний укло́нний укло́нну укло́нне укло́нні
орудний укло́нним укло́нною укло́нним укло́нними
місцевий на/в укло́нному, укло́ннім на/в укло́нній на/в укло́нному, укло́ннім на/в укло́нних