-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив укли́нюватися, укли́нюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   укли́нюймося, укли́нюймось
2 особа укли́нюйся, укли́нюйсь укли́нюйтеся, укли́нюйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа укли́нюватимуся, укли́нюватимусь укли́нюватимемося, укли́нюватимемось, укли́нюватимемся
2 особа укли́нюватимешся укли́нюватиметеся, укли́нюватиметесь
3 особа укли́нюватиметься укли́нюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа укли́нююся, укли́нююсь укли́нюємося, укли́нюємось, укли́нюємся
2 особа укли́нюєшся укли́нюєтеся, укли́нюєтесь
3 особа укли́нюється укли́нюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
укли́нюючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. укли́нювався, укли́нювавсь укли́нювалися, укли́нювались
жін. р. укли́нювалася, укли́нювалась
сер. р. укли́нювалося, укли́нювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
укли́нювавшись

Словник синонімів

ВКЛИ́НЮВАТИСЯ[УКЛИ́НЮВАТИСЯ]у що (міститися клином, вузькою смугою в чому-небудь), ВРІ́ЗУВАТИСЯ[УРІ́ЗУВАТИСЯ], ВРІЗА́ТИСЯ[УРІЗА́ТИСЯ], ВГАНЯ́ТИСЯ[УГАНЯ́ТИСЯ], ВГО́НИТИСЯ[УГО́НИТИСЯ]рідше,ВДАВА́ТИСЯ[УДАВА́ТИСЯ]рідше. - Док.: вклини́тися[уклини́тися], врі́затися[урі́затися], ввігна́тися[увігна́тися], вгна́тися[угна́тися], вда́тися[уда́тися]. Тільки у двох чи трьох місцях жовтіли обмілини, які вузенькими смужками вклинювалися в берег (О. Донченко); Це гористе місце мальовничим півострівцем врізувалося в річище Пруту (Ірина Вільде); Глибокою долиною врізається вона [річка] між скелисті гори і співає свою весняну пісню (С. Чорнобривець); Перед Левантиною лежала стежка, що вганялася вглиб гаю (Б. Грінченко); Найбільшою частиною - Лановим - увігналось це село в польові простори (Є. Кротевич); Місце над морем. Море вдається затокою в скелистий берег (Леся Українка).