уклинюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | укли́нюватися, укли́нюватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | укли́нюймося, укли́нюймось | |
2 особа | укли́нюйся, укли́нюйсь | укли́нюйтеся, укли́нюйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | укли́нюватимуся, укли́нюватимусь | укли́нюватимемося, укли́нюватимемось, укли́нюватимемся |
2 особа | укли́нюватимешся | укли́нюватиметеся, укли́нюватиметесь |
3 особа | укли́нюватиметься | укли́нюватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | укли́нююся, укли́нююсь | укли́нюємося, укли́нюємось, укли́нюємся |
2 особа | укли́нюєшся | укли́нюєтеся, укли́нюєтесь |
3 особа | укли́нюється | укли́нюються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
укли́нюючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | укли́нювався, укли́нювавсь | укли́нювалися, укли́нювались |
жін. р. | укли́нювалася, укли́нювалась | |
сер. р. | укли́нювалося, укли́нювалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
укли́нювавшись |