уклинювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив укли́нювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   укли́нюймо
2 особа укли́нюй укли́нюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа укли́нюватиму укли́нюватимемо, укли́нюватимем
2 особа укли́нюватимеш укли́нюватимете
3 особа укли́нюватиме укли́нюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа укли́нюю укли́нюємо, укли́нюєм
2 особа укли́нюєш укли́нюєте
3 особа укли́нює укли́нюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
укли́нюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. укли́нював укли́нювали
жін. р. укли́нювала
сер. р. укли́нювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
укли́нюваний
Безособова форма
укли́нювано
Дієприслівник
укли́нювавши