уклинювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | укли́нювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | укли́нюймо | |
| 2 особа | укли́нюй | укли́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | укли́нюватиму | укли́нюватимемо, укли́нюватимем |
| 2 особа | укли́нюватимеш | укли́нюватимете |
| 3 особа | укли́нюватиме | укли́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | укли́нюю | укли́нюємо, укли́нюєм |
| 2 особа | укли́нюєш | укли́нюєте |
| 3 особа | укли́нює | укли́нюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| укли́нюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | укли́нював | укли́нювали |
| жін. р. | укли́нювала | |
| сер. р. | укли́нювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| укли́нюваний | ||
| Безособова форма | ||
| укли́нювано | ||
| Дієприслівник | ||
| укли́нювавши | ||