уклинити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уклини́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уклині́мо, уклині́м
2 особа уклини́ уклині́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уклиню́ укли́нимо, укли́ним
2 особа укли́ниш укли́ните
3 особа укли́нить укли́нять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уклини́в уклини́ли
жін.р. уклини́ла
сер.р. уклини́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
укли́нений
Безособова форма
укли́нено
Дієприслівник
уклини́вши