-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив укипі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа укипи́ть укипля́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. укипі́в укипі́ли
жін.р. укипі́ла
сер.р. укипі́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
укипі́вши

Словник синонімів

ВАРИ́ТИСЯ (про їжу - набувати готовності під дією вогню), КИПІ́ТИ, УКИПА́ТИ[ВКИПА́ТИ], МЛІ́ТИ, ПРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ[ВПРІВА́ТИ], ПА́РИТИСЯ (на парі, на малому вогні). - Док.: звари́тися, укипі́ти[вкипі́ти], упрі́ти[впрі́ти]. У пузатих горщиках варився борщ із гусятиною (О. Донченко); Риба кипіла в казані (І. Нечуй-Левицький); Поки в казанку пшоно вкипало, хлопець нашвидку в дорогу лагодився (В. Мисик); Ви в доброму настрої, спокійні - і борщ мліє на плиті (з журналу); І пріла каша в чорнім казані (А. Малишко); Польова каша завжди добра. Може, через те, що не в печі упріває, а серед вільного повітря (Панас Мирний).