уквітчуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний укві́тчуваний укві́тчувана укві́тчуване укві́тчувані
родовий укві́тчуваного укві́тчуваної укві́тчуваного укві́тчуваних
давальний укві́тчуваному укві́тчуваній укві́тчуваному укві́тчуваним
знахідний укві́тчуваний, укві́тчуваного укві́тчувану укві́тчуване укві́тчувані, укві́тчуваних
орудний укві́тчуваним укві́тчуваною укві́тчуваним укві́тчуваними
місцевий на/в укві́тчуваному, укві́тчуванім на/в укві́тчуваній на/в укві́тчуваному, укві́тчуванім на/в укві́тчуваних