уквітчаний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний укві́тчаний укві́тчана укві́тчане укві́тчані
родовий укві́тчаного укві́тчаної укві́тчаного укві́тчаних
давальний укві́тчаному укві́тчаній укві́тчаному укві́тчаним
знахідний укві́тчаний, укві́тчаного укві́тчану укві́тчане укві́тчані, укві́тчаних
орудний укві́тчаним укві́тчаною укві́тчаним укві́тчаними
місцевий на/в укві́тчаному, укві́тчанім на/в укві́тчаній на/в укві́тчаному, укві́тчанім на/в укві́тчаних