укачувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | ука́чувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ука́чуймо | |
2 особа | ука́чуй | ука́чуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ука́чуватиму | ука́чуватимемо, ука́чуватимем |
2 особа | ука́чуватимеш | ука́чуватимете |
3 особа | ука́чуватиме | ука́чуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ука́чую | ука́чуємо, ука́чуєм |
2 особа | ука́чуєш | ука́чуєте |
3 особа | ука́чує | ука́чують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
ука́чуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | ука́чував | ука́чували |
жін. р. | ука́чувала | |
сер. р. | ука́чувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
ука́чуваний | ||
Безособова форма | ||
ука́чувано | ||
Дієприслівник | ||
ука́чувавши |