укачувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | ука́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ука́чуймо | |
| 2 особа | ука́чуй | ука́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ука́чуватиму | ука́чуватимемо, ука́чуватимем |
| 2 особа | ука́чуватимеш | ука́чуватимете |
| 3 особа | ука́чуватиме | ука́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ука́чую | ука́чуємо, ука́чуєм |
| 2 особа | ука́чуєш | ука́чуєте |
| 3 особа | ука́чує | ука́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ука́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ука́чував | ука́чували |
| жін. р. | ука́чувала | |
| сер. р. | ука́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ука́чуваний | ||
| Безособова форма | ||
| ука́чувано | ||
| Дієприслівник | ||
| ука́чувавши | ||