укачувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ука́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ука́чуймо
2 особа ука́чуй ука́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ука́чуватиму ука́чуватимемо, ука́чуватимем
2 особа ука́чуватимеш ука́чуватимете
3 особа ука́чуватиме ука́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ука́чую ука́чуємо, ука́чуєм
2 особа ука́чуєш ука́чуєте
3 особа ука́чує ука́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ука́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ука́чував ука́чували
жін. р. ука́чувала
сер. р. ука́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ука́чуваний
Безособова форма
ука́чувано
Дієприслівник
ука́чувавши