укачати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | укача́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | укача́ймо | |
| 2 особа | укача́й | укача́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | укача́ю | укача́ємо, укача́єм |
| 2 особа | укача́єш | укача́єте |
| 3 особа | укача́є | укача́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | укача́в | укача́ли |
| жін.р. | укача́ла | |
| сер.р. | укача́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ука́чаний | ||
| Безособова форма | ||
| ука́чано | ||
| Дієприслівник | ||
| укача́вши | ||