укачати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив укача́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   укача́ймо
2 особа укача́й укача́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа укача́ю укача́ємо, укача́єм
2 особа укача́єш укача́єте
3 особа укача́є укача́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. укача́в укача́ли
жін.р. укача́ла
сер.р. укача́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ука́чаний
Безособова форма
ука́чано
Дієприслівник
укача́вши