укарбувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | укарбува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | укарбу́ймо | |
| 2 особа | укарбу́й | укарбу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | укарбу́ю | укарбу́ємо, укарбу́єм |
| 2 особа | укарбу́єш | укарбу́єте |
| 3 особа | укарбу́є | укарбу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | укарбува́в | укарбува́ли |
| жін.р. | укарбува́ла | |
| сер.р. | укарбува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| укарбо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| укарбо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| укарбува́вши | ||