укарбувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив укарбува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   укарбу́ймо
2 особа укарбу́й укарбу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа укарбу́ю укарбу́ємо, укарбу́єм
2 особа укарбу́єш укарбу́єте
3 особа укарбу́є укарбу́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. укарбува́в укарбува́ли
жін.р. укарбува́ла
сер.р. укарбува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
укарбо́ваний
Безособова форма
укарбо́вано
Дієприслівник
укарбува́вши