укарбований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний укарбо́ваний укарбо́вана укарбо́ване укарбо́вані
родовий укарбо́ваного укарбо́ваної укарбо́ваного укарбо́ваних
давальний укарбо́ваному укарбо́ваній укарбо́ваному укарбо́ваним
знахідний укарбо́ваний укарбо́вану укарбо́ване укарбо́вані
орудний укарбо́ваним укарбо́ваною укарбо́ваним укарбо́ваними
місцевий на/в укарбо́ваному, укарбо́ванім на/в укарбо́ваній на/в укарбо́ваному, укарбо́ванім на/в укарбо́ваних