укараний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ука́раний ука́рана ука́ране ука́рані
родовий ука́раного ука́раної ука́раного ука́раних
давальний ука́раному ука́раній ука́раному ука́раним
знахідний ука́раний, ука́раного ука́рану ука́ране ука́рані, ука́раних
орудний ука́раним ука́раною ука́раним ука́раними
місцевий на/в ука́раному, ука́ранім на/в ука́раній на/в ука́раному, ука́ранім на/в ука́раних