НАКА́З (узагалі вказівка комусь зробити, виконати що-небудь або не робити чогось), ВЕЛІ́ННЯзаст., уроч., ПОВЕЛІ́ННЯкнижн.,ПРИКА́Ззаст., УКА́Ззаст. розм.,РО́ЗКАЗзаст.; РОЗПОРЯ́ДЖЕННЯ (у менш категоричній формі);КОМА́НДА (розпорядження, висловлене коротко і владно);ЗАГА́ДУВАННЯрозм. (розпорядження виконати якесь доручення, завдання, що дається звичайно заздалегідь). Сергійко, як тільки зринав із дому, забував про материні накази і запотиличники, робив своє (Григорій Тютюнник); Своїх [дітей] у нього не було - він і не женився в безкінечних учительських мандрах за велінням шкільних інспекторів (П. Козланюк); Не вам [дурням] Тарасько цей указ скомпоновав [скомпонував]: Він сам розумний був, розумним і писав (П. Гулак-Артемовський); Пан не дозволяв і на годину кидати лісу, а підпанки пильнували, щоб лісник шанував панського розказу (Марко Вовчок); В домашнім приміщенні інженера Грекова іде оперативна нарада. Греков дає останні розпорядження (О. Довженко); Валентин повзав коліньми попід столом, а Борис тримав йому блимавку, слухняно присвічуючи то сюди, то туди по першій Вальчиній команді (О. Гончар); Ходить [Уляна] на роботу без загадування (В. Кучер).

I. ПОСТАНО́ВА (акт органів державної влади, керівного адміністративного органу тощо), РОЗПОРЯ́ДЖЕННЯ, ДИРЕКТИ́ВА, ПАРА́ГРАФрозм. (у якомусь розділі статуту, програми тощо). [Вересай:] Коли приїде [директор], скажете, що мені треба його бачити. І постанову про ліквідацію планувальної комісії передайте мені (І. Микитенко); Ефект цього навіть не приказу, а просто розпорядження пана міністра був надзвичайний (Г. Хоткевич); Дістав я директиву підпільної трійки обстріляти військовий поїзд (Ю. Яновський); - Серце в певних хвилинах не дбає про параграфи і знаходить свою властиву мову (І. Франко). - Пор. 1. ука́з.

УКА́З (розпорядження, наказ уряду, верховної влади, що має силу закону), ПОСТАНО́ВА, ДЕКРЕ́Т, АКТ, УНІВЕРСА́Л, ЕДИКТ. Укази президента; Урядова постанова; Декрет про мир; Четвертий універсал Центральної Ради; Виявили [археологи] викарбовані на скелях едикти царя Ашоки (з газети). - Пор. I. 1. постано́ва.