узутися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | узу́тися, узу́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | узу́ймося, узу́ймось | |
| 2 особа | узу́йся, узу́йсь | узу́йтеся, узу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | узу́юся, узу́юсь | узу́ємося, узу́ємось, узу́ємся |
| 2 особа | узу́єшся | узу́єтеся, узу́єтесь |
| 3 особа | узу́ється | узу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | узу́вся, узу́всь | узу́лися, узу́лись |
| жін.р. | узу́лася, узу́лась | |
| сер.р. | узу́лося, узу́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| узу́вшись | ||