узурпований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний узурпо́ваний узурпо́вана узурпо́ване узурпо́вані
родовий узурпо́ваного узурпо́ваної узурпо́ваного узурпо́ваних
давальний узурпо́ваному узурпо́ваній узурпо́ваному узурпо́ваним
знахідний узурпо́ваний, узурпо́ваного узурпо́вану узурпо́ване узурпо́вані, узурпо́ваних
орудний узурпо́ваним узурпо́ваною узурпо́ваним узурпо́ваними
місцевий на/в узурпо́ваному, узурпо́ванім на/в узурпо́ваній на/в узурпо́ваному, узурпо́ванім на/в узурпо́ваних