узуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | узува́тися, узува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | узу́ваймося, узу́ваймось | |
| 2 особа | узу́вайся, узу́вайсь | узу́вайтеся, узу́вайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | узува́тимуся, узува́тимусь | узува́тимемося, узува́тимемось, узува́тимемся |
| 2 особа | узува́тимешся | узува́тиметеся, узува́тиметесь |
| 3 особа | узува́тиметься | узува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | узу́ваюся, узу́ваюсь | узу́ваємося, узу́ваємось, узу́ваємся |
| 2 особа | узу́ваєшся | узу́ваєтеся, узу́ваєтесь |
| 3 особа | узу́вається | узу́ваються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| узу́ваючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | узува́вся, узува́всь | узува́лися, узува́лись |
| жін. р. | узува́лася, узува́лась | |
| сер. р. | узува́лося, узува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| узува́вшись | ||