-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив узува́тися, узува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   узу́ваймося, узу́ваймось
2 особа узу́вайся, узу́вайсь узу́вайтеся, узу́вайтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа узува́тимуся, узува́тимусь узува́тимемося, узува́тимемось, узува́тимемся
2 особа узува́тимешся узува́тиметеся, узува́тиметесь
3 особа узува́тиметься узува́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа узу́ваюся, узу́ваюсь узу́ваємося, узу́ваємось, узу́ваємся
2 особа узу́ваєшся узу́ваєтеся, узу́ваєтесь
3 особа узу́вається узу́ваються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
узу́ваючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. узува́вся, узува́всь узува́лися, узува́лись
жін. р. узува́лася, узува́лась
сер. р. узува́лося, узува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
узува́вшись

Словник синонімів

ВЗУВА́ТИСЯ[УЗУВА́ТИСЯ] (надівати собі на ноги взуття), ОЗУВА́ТИСЯ розм. - Док.: взу́тися[узу́тися], озу́тися. Напомацки взувається [Докія] в чоботи (М. Стельмах); Спустивши з ліжка ноги, став узуватися (А. Головко); Неспокій підняв його з лави, примусив озутись у.. валянки (А. Іщук).