узорчатий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний узо́рчатий узо́рчата узо́рчате узо́рчаті
родовий узо́рчатого узо́рчатої узо́рчатого узо́рчатих
давальний узо́рчатому узо́рчатій узо́рчатому узо́рчатим
знахідний узо́рчатий узо́рчату узо́рчате узо́рчаті
орудний узо́рчатим узо́рчатою узо́рчатим узо́рчатими
місцевий на/в узо́рчатому, узо́рчатім на/в узо́рчатій на/в узо́рчатому, узо́рчатім на/в узо́рчатих