УЗЛІ́ССЯ (смуга край лісу), УЗЛІ́СОК, ВОЗЛІ́ССЯдіал., ЗА́ЛІСОКдіал.На узліссі спинився [Іван], кинув торбу в траву, а сам сів на пеньку (П. Колесник); - А хто там вигукується? - голосно питаюся в діброви і поглядом обнишпорюю узлісок (М. Стельмах); Біга Катря боса лісом, Біга та голосить; То проклина свого Йвана, То плаче, то просить. Вибігає на возлісся (Т. Шевченко); Приходить на залісок, аж вовчиця на сонці з вовченятами грається (Словник Б. Грінченка).