узиватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(іменуватися, мати ім’я, назву; називатися, зватися) [розм.]

Словник відмінків

Інфінітив узива́тися, узива́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   узива́ймося, узива́ймось
2 особа узива́йся, узива́йсь узива́йтеся, узива́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа узива́тимуся, узива́тимусь узива́тимемося, узива́тимемось, узива́тимемся
2 особа узива́тимешся узива́тиметеся, узива́тиметесь
3 особа узива́тиметься узива́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа узива́юся, узива́юсь узива́ємося, узива́ємось, узива́ємся
2 особа узива́єшся узива́єтеся, узива́єтесь
3 особа узива́ється узива́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
узива́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. узива́вся, узива́всь узива́лися, узива́лись
жін. р. узива́лася, узива́лась
сер. р. узива́лося, узива́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
узива́вшись

Словник синонімів

НАЗИВА́ТИСЯ (мати, носити те чи інше ім’я, назву; характеризуватися яким-небудь словом, позначенням), ЗВА́ТИСЯ, ІМЕНУВА́ТИСЯкнижн.; ПРОЗИВА́ТИСЯрозм.,УЗИВА́ТИСЯ[ВЗИВА́ТИСЯ]розм. рідше (мати, носити те чи інше ім’я, назву). - Док.: назва́тися, прозва́тися. - Що ж воно таке? - Термометром називається, - каже (М. Коцюбинський); Поволі відчайдушна степова вольниця виросла в могутню військово-господарську громаду, що.. назвалася Січчю Запорозькою (С. Добровольський); Він нам хотів про все те розказати, але у нас те все ніяк не зветься - казав "чужий", нема в нас слів таких (Леся Українка); - Та нам однаково, хто ви та як прозиваєтесь (Л. Яновська); - А як же тепер ваш хутір чи селище прозивається? І досі "Америкою"? - запитав Яремчук (І. Цюпа).