-1-
дієслово недоконаного виду
(зустрічатися)

Словник відмінків

Інфінітив уздріва́тися, уздріва́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уздріва́ймося, уздріва́ймось
2 особа уздріва́йся, уздріва́йсь уздріва́йтеся, уздріва́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уздріва́тимуся, уздріва́тимусь уздріва́тимемося, уздріва́тимемось, уздріва́тимемся
2 особа уздріва́тимешся уздріва́тиметеся, уздріва́тиметесь
3 особа уздріва́тиметься уздріва́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уздріва́юся, уздріва́юсь уздріва́ємося, уздріва́ємось, уздріва́ємся
2 особа уздріва́єшся уздріва́єтеся, уздріва́єтесь
3 особа уздріва́ється уздріва́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уздріва́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уздріва́вся, уздріва́всь уздріва́лися, уздріва́лись
жін. р. уздріва́лася, уздріва́лась
сер. р. уздріва́лося, уздріва́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уздріва́вшись

Словник синонімів

ЗУСТРІ́НУТИкого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯз ким,ЗУСТРІ́ТИСЯз ким,ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯз ким,СТРІ́НУТИрозм.,СТРІ́ТИрозм.,СТРІ́НУТИСЯз ким, розм.,СТРІ́ТИСЯз ким, розм.,ПОСТРІЧА́ТИрозм.,ПОВИДА́ТИСЯз ким, розм.,ЗАБА́ЧИТИСЯ[ЗОБА́ЧИТИСЯ]з ким, розм.,УСТРІ́НУТИ[ВСТРІ́НУТИ]діал.,УСТРІ́ТИ[ВСТРІ́ТИ]діал.,УЗДРІ́ТИСЯ[ВЗДРІ́ТИСЯ]з ким, заст.;ПЕРЕСТРІ́ТИ, ПЕРЕСТРІ́НУТИ, СПІТКА́ТИ, СПІТКА́ТИСЯз ким,ПЕРЕСТРІ́ТИСЯз ким, діал.,ПЕРЕСТРІ́НУТИСЯз ким, діал. (по дорозі, ідучи, їдучи і т. ін.); ЗДИ́БАТИ, НАДИ́БАТИрозм.,ПОДИ́БАТИрозм.,ПОДИ́БАТИСЯ розм.,СПОБІ́ГТИ діал. (перев. випадково або несподівано). - Недок.: зустріча́ти, зустріва́тидіал.зустріча́тися, ба́чити, ба́читися, стріча́ти, стріва́тирідкостріча́тисядіал.уздріва́тися[вздріва́тися], перестріва́ти, перестріча́тирозм.здиба́ти, зди́бувати, нади́бувати, надиба́ти, поди́бувати, поди́буватися, спобіга́ти. Було ще на зорю не здійметься, вона з коромислом біжить по воду, щоб людей менше зустрінути (Ганна Барвінок); В перервах між лекціями я ходив по коридорах, сподіваючись зустріти Марію (Є. Гуцало); У теплі дні збирання винограду Її він стрів. На мулах нешвидких вона верталась із ясного саду Ясна, як сад, і радісна, як сміх (М. Рильський); Веселий, говорливий, жартує [Денис] з усіма, кого постріча (Г. Квітка-Основ’яненко); - Ото, значить, як ви нас устріли, ..і страху ж я набрався, Господи! (Панас Мирний); Якісь люди, назвавшись тітчиними сусідами, перестріли мене на вулиці й сказали, аби я завітав до тітки, бо вона захворіла (Є. Гуцало); Вже аж під Броварами випадково здибав [Артем Степанович] слобідчанина, діда-сусіду (Ю. Збанацький); Кілька годин тому комбриг надибав його серед захаращеної возами вулиці, розгубленого і переляканого (Ю. Бедзик); На порозі його спобіг земляк - отой лагідний Сошенко (Г. Косинка). - Пор. 1. натра́пити.
-2-
дієслово недоконаного виду
(ввижатися) [безос.]

Словник відмінків

Інфінітив уздріва́тися, уздріва́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уздріва́ймося, уздріва́ймось
2 особа уздріва́йся, уздріва́йсь уздріва́йтеся, уздріва́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уздріва́тимуся, уздріва́тимусь уздріва́тимемося, уздріва́тимемось, уздріва́тимемся
2 особа уздріва́тимешся уздріва́тиметеся, уздріва́тиметесь
3 особа уздріва́тиметься уздріва́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уздріва́юся, уздріва́юсь уздріва́ємося, уздріва́ємось, уздріва́ємся
2 особа уздріва́єшся уздріва́єтеся, уздріва́єтесь
3 особа уздріва́ється уздріва́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уздріва́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уздріва́вся, уздріва́всь уздріва́лися, уздріва́лись
жін. р. уздріва́лася, уздріва́лась
сер. р. уздріва́лося, уздріва́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уздріва́вшись

Словник синонімів

ЗУСТРІ́НУТИкого (ідучи чи пройшовши куди-небудь, зійтися з кимось, помітити когось), ЗУСТРІ́ТИ, ЗУСТРІ́НУТИСЯз ким,ЗУСТРІ́ТИСЯз ким,ПОБА́ЧИТИ, ПОБА́ЧИТИСЯз ким,СТРІ́НУТИрозм.,СТРІ́ТИрозм.,СТРІ́НУТИСЯз ким, розм.,СТРІ́ТИСЯз ким, розм.,ПОСТРІЧА́ТИрозм.,ПОВИДА́ТИСЯз ким, розм.,ЗАБА́ЧИТИСЯ[ЗОБА́ЧИТИСЯ]з ким, розм.,УСТРІ́НУТИ[ВСТРІ́НУТИ]діал.,УСТРІ́ТИ[ВСТРІ́ТИ]діал.,УЗДРІ́ТИСЯ[ВЗДРІ́ТИСЯ]з ким, заст.;ПЕРЕСТРІ́ТИ, ПЕРЕСТРІ́НУТИ, СПІТКА́ТИ, СПІТКА́ТИСЯз ким,ПЕРЕСТРІ́ТИСЯз ким, діал.,ПЕРЕСТРІ́НУТИСЯз ким, діал. (по дорозі, ідучи, їдучи і т. ін.); ЗДИ́БАТИ, НАДИ́БАТИрозм.,ПОДИ́БАТИрозм.,ПОДИ́БАТИСЯ розм.,СПОБІ́ГТИ діал. (перев. випадково або несподівано). - Недок.: зустріча́ти, зустріва́тидіал.зустріча́тися, ба́чити, ба́читися, стріча́ти, стріва́тирідкостріча́тисядіал.уздріва́тися[вздріва́тися], перестріва́ти, перестріча́тирозм.здиба́ти, зди́бувати, нади́бувати, надиба́ти, поди́бувати, поди́буватися, спобіга́ти. Було ще на зорю не здійметься, вона з коромислом біжить по воду, щоб людей менше зустрінути (Ганна Барвінок); В перервах між лекціями я ходив по коридорах, сподіваючись зустріти Марію (Є. Гуцало); У теплі дні збирання винограду Її він стрів. На мулах нешвидких вона верталась із ясного саду Ясна, як сад, і радісна, як сміх (М. Рильський); Веселий, говорливий, жартує [Денис] з усіма, кого постріча (Г. Квітка-Основ’яненко); - Ото, значить, як ви нас устріли, ..і страху ж я набрався, Господи! (Панас Мирний); Якісь люди, назвавшись тітчиними сусідами, перестріли мене на вулиці й сказали, аби я завітав до тітки, бо вона захворіла (Є. Гуцало); Вже аж під Броварами випадково здибав [Артем Степанович] слобідчанина, діда-сусіду (Ю. Збанацький); Кілька годин тому комбриг надибав його серед захаращеної возами вулиці, розгубленого і переляканого (Ю. Бедзик); На порозі його спобіг земляк - отой лагідний Сошенко (Г. Косинка). - Пор. 1. натра́пити.

Словник відмінків

Інфінітив уздріва́тися, уздріва́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа уздріва́тиметься  
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа уздріва́ється  
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
 
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р.    
жін. р.  
сер. р. уздріва́лося, уздріва́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
 

Словник синонімів

ВВИЖА́ТИСЯ[УВИЖА́ТИСЯ]кому (поставати перед очима ніби наяву), БА́ЧИТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ, МА́РИТИСЯ, ПРИВИ́ДЖУВАТИСЯ, ПРИВИДЖА́ТИСЯ, ЗДАВА́ТИСЯрідше,ПРИВИЖА́ТИСЯрідко, УЗДРІВА́ТИСЯ[ВЗДРІВА́ТИСЯ]рідко,ВИ́ДІТИСЯрозм., МРІ́ТИСЯрозм., МЕРЕ́ЩИТИСЯрозм. рідко,ВВИ́ДЖУВАТИСЯ[УВИ́ДЖУВАТИСЯ]діал., МАЯ́ЧИ́ТИСЯбезос. діал. - Док.: приви́дітися, уздрі́тися[вздрі́тися]. Згадались солов’ї у рідному селі,.. ввижались черешні в білих хмаринках цвіту (В. Гжицький); Він заснув,.. і в сні отому Рідний край увижався йому (П. Грабовський); Ясно у віддалі пам’яті бачаться й нині Шлях, вітряки золоті по горі (В. Мисик); Їй.. Карпо не сходив з думки, його постать, ясний.. погляд маячив перед очима (Панас Мирний); В очах [кондитера] маячіли рожеві розводи на великому торті (О. Слісаренко); Вдивлявсь художник у пітьму, в якій, можливо, на хвилину і сонце марилось йому (М. Упеник); Яким поглядав в одчинене вікно.. і пригадував ту важку науку в бурсі, як йому привиджувались у класі зелені степи (І. Нечуй-Левицький); І привиділась Хариті вижата нива (М. Коцюбинський); Їй привиджається хата її родичів, з котрої вийшла (О. Кобилянська); Йому все яблуня здавалась, Покою не було очам (І. Котляревський); Христя підійшла й сказала: - Чи мені привиділось, - щось наче за ставком перед самим носом перебігло. Ваші всі тут? - Тобі то вчувається, то вздрівається, - відказав Верига (П. Панч); Ще не відгриміла світова війна, а поетові [Малишкові] вже видяться "косарі в лугах на косовиці, голуби над гілкою черешні..." (М. Рильський); Куди б не скинув я оком, образ твій мріється всюди (П.Грабовський); Йому мерещилися беззв’язні обривки тих картин, що він нинішнього дня бачив (І. Франко); Якийсь неначе рай увиджується їй в фантазії, заколиханій тихим, одностайним сільським життям (І. Нечуй-Левицький). - Пор. сни́тися, уявля́тися.
УЯВЛЯ́ТИСЯ (з’являтися в уяві, думках, свідомості), МА́РИТИСЯ, ВЕРЗТИ́СЯрозм., ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ, ПОСТАВА́ТИ, ВИНИКА́ТИ, ПРИХО́ДИТИ, НАПЛИВА́ТИ, СПЛИВА́ТИ, ЗРИНА́ТИ, УЗДРІВА́ТИСЯ (перев. із сл. в уяві, свідомості, пам’яті і т. ін. - чітко з’являтися зоровим образом у думках), ПРИЧУВА́ТИСЯ, УЧУВА́ТИСЯ[ВЧУВА́ТИСЯ] (з’являтися слуховим образом); ДУ́МАТИСЯбезос., ГАДА́ТИСЯбезос.,МИ́СЛИТИСЯ безос.,МІРКУВА́ТИСЯ безос. (бути в думках). - Док.: уяви́тися, приверзти́ся, ви́малюватися, поста́ти, ви́никнути, прийти́, наплисти[напливти], напли́нути, спливти́, спли́нути, сплисти́, зри́нути, уздрі́тися, причу́тися, учу́тися[вчу́тися]. - Усе бачу перед собою його одного, навіть уві сні уявляється мені його смуглявий вид (І. Нечуй-Левицький); Починаю в цьому потоці спогадів.. розрізняти ряд постатей, вони вже вимальовуються в моїй свідомості (О. Довженко); Малювались в уяві різні страхіття (В. Козаченко); В його уяві поставали картини, страшніші одна від одної (Є. Гуцало); Думки мимоволі навертались до рідного села, яким виникало воно в його уяві тепер, після зустрічі з земляками (А. Головко); Спливають у пам’яті сині, як волошки, очі і ніжний-ніжний її погляд (А. Хижняк); Та ось у пам’яті зринули нові спогади. Вони напливали, мов густий холодний туман (А. Шиян); - Коли це чую - ніби застогнало щось у глинищах. Прислухалась - тиша. Причулось, думаю (Ю. Збанацький); - Чи ти чуєш, діду, щось наче гукає? - Та то, - каже дід, - мабуть, так учувається (казка); Що то думається старому? Може, споминає батька та діда, що свій вік прожили на цьому дворищі (С. Васильченко); [Павло:] Бач, мені тоді міркувалося, що на чужині нема ні людей, ні попів, а скрізь тільки одна пуща, нетрі та бескети (М. Кропивницький). - Пор. ввижа́тися.