-1-
іменник жіночого роду
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний узде́чка узде́чки
родовий узде́чки узде́чок
давальний узде́чці узде́чкам
знахідний узде́чку узде́чки
орудний узде́чкою узде́чками
місцевий на/в узде́чці на/в узде́чках
кличний узде́чко* узде́чки*

Словник синонімів

ВУЗДЕ́ЧКА (частина збруї коня - ремені з вудилами, що надіваються на голову), ГНУЗДЕ́ЧКА, ВУЗДА́рідше, ГНУЗДА́рідко,УЗДА́рідше,УЗДЕ́ЧКАрідше, КАНТА́Рдіал.,КАНТА́РКА[КАНТА́РОК]діал.Струнко тримався [козак] на гнідому коневі з оздобленою сріблом вуздечкою (С. Добровольський); Він вів троє коней напувати, а вузди від всіх трьох намотав на руку (Г. Хоткевич); Кінь дзвенить уздою золотою (М. Рильський); Яків торкнув уздечкою і кінь поніс його в село (М. Стельмах); Підводились коні, бряжчали ланцюгами кантарок, почувши світанкову метушню конюхів (В. Кучер).

Словник фразеологізмів

попуска́ти / попусти́ти ві́жки (поводи́, узде́чку і т. ін.) кому і без додатка. 1. Послаблювати гніт, визискування когось, змінивши умови праці і т. ін. Піщанам спершу начебто й поводи попустили. Пан навіть на новім хазяйстві подарував на сім’ю по дню поля (Панас Мирний); — Не можна терпіти, щоб князь довше точив зуби на опришків, плював на їх вимоги попустити узду селянам (В. Гжицький).

2. Послаблювати вимоги до когось, нагляд за кимсь, керівництво ким-небудь. Мати все переказала синові й радила, щоб він таки держав Олесю в руках і не попускав віжок (І. Нечуй-Левицький); Передерій розгнівався: “Я,— каже,— начальник територіального виробничого управління. Я за весь район .. відповідаю. А ви раді, що вам віжки попустили(І. Цюпа).

попуска́ти / попусти́ти ві́жки (поводи́, узде́чку і т. ін.) кому і без додатка. 1. Послаблювати гніт, визискування когось, змінивши умови праці і т. ін. Піщанам спершу начебто й поводи попустили. Пан навіть на новім хазяйстві подарував на сім’ю по дню поля (Панас Мирний); — Не можна терпіти, щоб князь довше точив зуби на опришків, плював на їх вимоги попустити узду селянам (В. Гжицький).

2. Послаблювати вимоги до когось, нагляд за кимсь, керівництво ким-небудь. Мати все переказала синові й радила, щоб він таки держав Олесю в руках і не попускав віжок (І. Нечуй-Левицький); Передерій розгнівався: “Я,— каже,— начальник територіального виробничого управління. Я за весь район .. відповідаю. А ви раді, що вам віжки попустили(І. Цюпа).