-1-
іменник жіночого роду
(вуздечка) * Але: дві, три, чотири узди́[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний узда́ у́зди
родовий узди́ узд
давальний узді́ у́здам
знахідний узду́ у́зди
орудний уздо́ю у́здами
місцевий на/в узді́ на/в у́здах
кличний у́здо* у́зди*

Словник синонімів

ВУЗДЕ́ЧКА (частина збруї коня - ремені з вудилами, що надіваються на голову), ГНУЗДЕ́ЧКА, ВУЗДА́рідше, ГНУЗДА́рідко,УЗДА́рідше,УЗДЕ́ЧКАрідше, КАНТА́Рдіал.,КАНТА́РКА[КАНТА́РОК]діал.Струнко тримався [козак] на гнідому коневі з оздобленою сріблом вуздечкою (С. Добровольський); Він вів троє коней напувати, а вузди від всіх трьох намотав на руку (Г. Хоткевич); Кінь дзвенить уздою золотою (М. Рильський); Яків торкнув уздечкою і кінь поніс його в село (М. Стельмах); Підводились коні, бряжчали ланцюгами кантарок, почувши світанкову метушню конюхів (В. Кучер).