-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний узгі́р’я узгі́р’я
родовий узгі́р’я узгі́р’їв
давальний узгі́р’ю узгі́р’ям
знахідний узгі́р’я узгі́р’я
орудний узгі́р’ям узгі́р’ями
місцевий на/в узгі́р’ї, узгі́р’ю на/в узгі́р’ях
кличний узгі́р’я* узгі́р’я*

Словник синонімів

ВИСОТА́ (частина земної поверхні, вища від навколишнього простору), ВИСОЧИНА́, УЗВИ́ШШЯрідко;УЗГІ́Р’Я[ВЗГІ́Р’Я] (невелика височина). Ходи сполучення пролягали вздовж висоти в обидва боки (В. Кучер); - Пам’ятаю вашу чітку атаку на височину Н. (Ю. Яновський); Всміхається з узвишшя дітям Кобзар, мов світоч, над Дніпром (М. Терещенко); Узгір’я.. темно-синьою хмарою спускалося в море (Леся Українка); На взгір’ї.. вітряки крилами розмахують (А. Головко).
ГОРА́ (значне підвищення над навколишньою місцевістю), БЕ́СКИ́Д[БЕ́СКЕ́Д][БЕ́СКЕ́Т]діал.;КИЧЕ́РАдіал. (вкрита лісом, крім вершини); СКЕ́ЛЯ, СКЕЛИ́НАрідше (зі стрімкими схилами та гострими виступами); УЗГІ́Р’Я[ВЗГІ́Р’Я][ЗГІ́Р’Я] (невисока). Ближні гори зеленіють, А за ними - сині, А найдальші ледве мріють Снігом на вершині (М. Нагнибіда); Мов невидимая рука тут положила Границею отсії дві гори, Що високо до неба поздіймались, Один зелений бескид, другий - темний (Леся Українка); На крайньому бескеді стояло кілька смерек (Ю. Смолич); Мирно тим часом пливли кораблі по широкому полю.. І наближались уже до бескетів Сірен, до тих білих Скель лиховісних, засіяних густо кістьми мореходців (М. Зеров); Сонце поволі сховалося за кичеру (Є. Куртяк); Туман химерно окрива Серпанком чорним гори.. А скільки раз з оцих скелин, Освячених навіки, Героїв зборотих на згин Провадив меч владики (П. Грабовський); Ген-ген здіймалися зелені узгір’я, освітлені сонцем, ніби казкові собори (І. Цюпа); Перед нами на тому боці Росі вислалося на згір’ї.. село (С. Васильченко).
СХИЛ (похила, спадиста поверхня чого-небудь), УКІ́С[ВКІС], СПАД, У́ХИЛ, УЗБІ́ЧЧЯ, ОБОЧИНА, РОЗКА́Трідше,ПОКА́Т[ПОКІ́Т]рідше, ЗБІЧдіал.,ЗБІ́ЧЧЯдіал.,СПО́ХІВдіал.;УЗГІ́Р’Я[ВЗГІ́Р’Я], ВІ́ДКИДдіал. (схил гори, височина); ПІДГІ́Р’Я, ПІДГІ́РОК (нижній схил гори). Праворуч на схилі гори стояв віковий ліс (І. Муратов); Це вже не було міжгір’я, а неглибока долина з положистими схилами (З. Тулуб); Вони вже підбігали до ровів і по розвалених та підбитих ядрами і картечами укосах легко здирались нагору (М. Старицький); Дах робиться з двох ухилів (з підручника); Скрізь по обидва боки Раставиці на покаті стеляться чудові городи (І. Нечуй-Левицький); На горі стоять будівлі, ..А до них поміж дубами В’ються збочами стежки (І. Вирган); Він пильнував Ділу, .. того великого лісу, що криє північні спохови Карпат (І. Франко); До Дніпра узгір’ями крутими йде три дівчини (Л. Дмитерко).