-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний узголі́в’я узголі́в’я
родовий узголі́в’я узголі́в’їв
давальний узголі́в’ю узголі́в’ям
знахідний узголі́в’я узголі́в’я
орудний узголі́в’ям узголі́в’ями
місцевий на/в узголі́в’ї, узголі́в’ю на/в узголі́в’ях
кличний узголі́в’я* узголі́в’я*

Словник синонімів

УЗГОЛІ́В’Я[УЗГОЛО́В’Я] (місце на постелі, куди лягають головою), НАГОЛІВ’Ярозм., ПРИГОЛІ́В’Я[ПРИГОЛОВ’Я]розм., ПРИ́ГОЛОВАЧдіал.; В ГО́ЛОВАХ (це місце або простір коло нього). Ніщо не говорило про те, що тут хтось мешкає, бо на ліжках не видно було навіть подушок в узголів’ї (П. Загребельний); Заснув раптово.. Всю ніч сиділа в наголів’ї мати І погляду не зводила сестра (А. Малишко); Зглянься і біль оджени од коханої дівчини, Фебе, Зглянься ласкаво і стань край приголов’я її (М. Зеров); Здавалося Андрієві, що як сіла вона звечора біля приголовача, то так і просиділа до ранку (Панас Мирний); Свічка блимала на столику в головах (М. Коцюбинський).