узгодитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив узго́дитися, узго́дитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   узго́дьмося, узго́дьмось
2 особа узго́дься узго́дьтеся, узго́дьтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа узго́джуся, узго́джусь узго́димося, узго́димось, узго́димся
2 особа узго́дишся узго́дитеся, узго́дитесь
3 особа узго́диться узго́дяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. узго́дився, узго́дивсь узго́дилися, узго́дились
жін.р. узго́дилася, узго́дилась
сер.р. узго́дилося, узго́дилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
узго́дившись