узгодити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | узго́дити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | узго́дьмо | |
| 2 особа | узго́дь | узго́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | узго́джу | узго́димо, узго́дим |
| 2 особа | узго́диш | узго́дите |
| 3 особа | узго́дить | узго́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | узго́див | узго́дили |
| жін.р. | узго́дила | |
| сер.р. | узго́дило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| узго́джений | ||
| Безособова форма | ||
| узго́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| узго́дивши | ||