узгоджувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | узго́джувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | узго́джуймо | |
| 2 особа | узго́джуй | узго́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | узго́джуватиму | узго́джуватимемо, узго́джуватимем |
| 2 особа | узго́джуватимеш | узго́джуватимете |
| 3 особа | узго́джуватиме | узго́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | узго́джую | узго́джуємо, узго́джуєм |
| 2 особа | узго́джуєш | узго́джуєте |
| 3 особа | узго́джує | узго́джують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| узго́джуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | узго́джував | узго́джували |
| жін. р. | узго́джувала | |
| сер. р. | узго́джувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| узго́джуваний | ||
| Безособова форма | ||
| узго́джувано | ||
| Дієприслівник | ||
| узго́джувавши | ||