узгоджений 2 значення

-1-
дієприкметник
(від: узгодити)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний узго́джений узго́джена узго́джене узго́джені
родовий узго́дженого узго́дженої узго́дженого узго́джених
давальний узго́дженому узго́дженій узго́дженому узго́дженим
знахідний узго́джений, узго́дженого узго́джену узго́джене узго́джені, узго́джених
орудний узго́дженим узго́дженою узго́дженим узго́дженими
місцевий на/в узго́дженому, узго́дженім на/в узго́дженій на/в узго́дженому, узго́дженім на/в узго́джених
-2-
прикметник
(якому надано відповідності)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний узго́джений узго́джена узго́джене узго́джені
родовий узго́дженого узго́дженої узго́дженого узго́джених
давальний узго́дженому узго́дженій узго́дженому узго́дженим
знахідний узго́джений, узго́дженого узго́джену узго́джене узго́джені, узго́джених
орудний узго́дженим узго́дженою узго́дженим узго́дженими
місцевий на/в узго́дженому, узго́дженім на/в узго́дженій на/в узго́дженому, узго́дженім на/в узго́джених

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний узго́джений узго́джена узго́джене узго́джені
родовий узго́дженого узго́дженої узго́дженого узго́джених
давальний узго́дженому узго́дженій узго́дженому узго́дженим
знахідний узго́джений, узго́дженого узго́джену узго́джене узго́джені, узго́джених
орудний узго́дженим узго́дженою узго́дженим узго́дженими
місцевий на/в узго́дженому, узго́дженім на/в узго́дженій на/в узго́дженому, узго́дженім на/в узго́джених