-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний узви́шшя узви́шшя
родовий узви́шшя узви́ш
давальний узви́шшю узви́шшям
знахідний узви́шшя узви́шшя
орудний узви́шшям узви́шшями
місцевий на/в узви́шші, узви́шшю на/в узви́шшях
кличний узви́шшя* узви́шшя*

Словник синонімів

ВИСОТА́ (частина земної поверхні, вища від навколишнього простору), ВИСОЧИНА́, УЗВИ́ШШЯрідко;УЗГІ́Р’Я[ВЗГІ́Р’Я] (невелика височина). Ходи сполучення пролягали вздовж висоти в обидва боки (В. Кучер); - Пам’ятаю вашу чітку атаку на височину Н. (Ю. Яновський); Всміхається з узвишшя дітям Кобзар, мов світоч, над Дніпром (М. Терещенко); Узгір’я.. темно-синьою хмарою спускалося в море (Леся Українка); На взгір’ї.. вітряки крилами розмахують (А. Головко).
ПІДВИ́ЩЕННЯ (підвищене місце на поверхні землі), УЗВИ́ШШЯ, ПІДНЯТТЯ́спец.Їхній візок викотився на підвищення; позаду, в уділлі, ледь видима лишалася Родимова садиба (П. Загребельний); Дорога вибігла на узвишшя. Внизу розстилалася долина (А. Хорунжий); В межах Байдаківської дільниці Олександрійського родовища спостерігається смуга куполоподібних піднять (з наукової літератури).
ПІДВИ́ЩЕННЯ (щось спеціально збудоване, влаштоване вище рівня землі, підлоги), УЗВИ́ШШЯ, ПРИМІ́СТ, ПРИМІ́СТКА, ПРИМО́СТКАдіал.; ПО́ДІУМ (на естраді, в залі тощо). Посеред залу на змощеному з лав підвищенні стояла оббита кумачем труна (Л. Первомайський); - Люблю дивитись на нашого брата металурга.., що стоїть на своєму робочому місці, на узвишші (О. Гончар); Метью Фільдінг великою палицею своєю збиває статую з примосту (Леся Українка); Лягла [Санька] в хатині на примістці (Григорій Тютюнник); У схожому на темну печеру нефі височів подіум (О. Забужко).