узвичаїти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | узвича́їти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | узвича́ймо | |
2 особа | узвича́й | узвича́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | узвича́ю | узвича́їмо, узвича́їм |
2 особа | узвича́їш | узвича́їте |
3 особа | узвича́їть | узвича́ять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | узвича́їв | узвича́їли |
жін.р. | узвича́їла | |
сер.р. | узвича́їло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
узвича́єний | ||
Безособова форма | ||
узвича́єно | ||
Дієприслівник | ||
узвича́ївши |