узвичаюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | узвича́юватися, узвича́юватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | узвича́юймося, узвича́юймось | |
| 2 особа | узвича́юйся, узвича́юйсь | узвича́юйтеся, узвича́юйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | узвича́юватимуся, узвича́юватимусь | узвича́юватимемося, узвича́юватимемось, узвича́юватимемся |
| 2 особа | узвича́юватимешся | узвича́юватиметеся, узвича́юватиметесь |
| 3 особа | узвича́юватиметься | узвича́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | узвича́ююся, узвича́ююсь | узвича́юємося, узвича́юємось, узвича́юємся |
| 2 особа | узвича́юєшся | узвича́юєтеся, узвича́юєтесь |
| 3 особа | узвича́юється | узвича́юються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| узвича́юючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | узвича́ювався, узвича́ювавсь | узвича́ювалися, узвича́ювались |
| жін. р. | узвича́ювалася, узвича́ювалась | |
| сер. р. | узвича́ювалося, узвича́ювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| узвича́ювавшись | ||