узвичаювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | узвича́ювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | узвича́юймо | |
| 2 особа | узвича́юй | узвича́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | узвича́юватиму | узвича́юватимемо, узвича́юватимем |
| 2 особа | узвича́юватимеш | узвича́юватимете |
| 3 особа | узвича́юватиме | узвича́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | узвича́юю | узвича́юємо, узвича́юєм |
| 2 особа | узвича́юєш | узвича́юєте |
| 3 особа | узвича́ює | узвича́юють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| узвича́юючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | узвича́ював | узвича́ювали |
| жін. р. | узвича́ювала | |
| сер. р. | узвича́ювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| узвича́юваний | ||
| Безособова форма | ||
| узвича́ювано | ||
| Дієприслівник | ||
| узвича́ювавши | ||