узброювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | узбро́ювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | узбро́юймо | |
| 2 особа | узбро́юй | узбро́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | узбро́юватиму | узбро́юватимемо, узбро́юватимем |
| 2 особа | узбро́юватимеш | узбро́юватимете |
| 3 особа | узбро́юватиме | узбро́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | узбро́юю | узбро́юємо, узбро́юєм |
| 2 особа | узбро́юєш | узбро́юєте |
| 3 особа | узбро́ює | узбро́юють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| узбро́юючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | узбро́ював | узбро́ювали |
| жін. р. | узбро́ювала | |
| сер. р. | узбро́ювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| узбро́юваний | ||
| Безособова форма | ||
| узбро́ювано | ||
| Дієприслівник | ||
| узбро́ювавши | ||