узброюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний узбро́юваний узбро́ювана узбро́юване узбро́ювані
родовий узбро́юваного узбро́юваної узбро́юваного узбро́юваних
давальний узбро́юваному узбро́юваній узбро́юваному узбро́юваним
знахідний узбро́юваний, узбро́юваного узбро́ювану узбро́юване узбро́ювані, узбро́юваних
орудний узбро́юваним узбро́юваною узбро́юваним узбро́юваними
місцевий на/в узбро́юваному, узбро́юванім на/в узбро́юваній на/в узбро́юваному, узбро́юванім на/в узбро́юваних