узасаднений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний узаса́днений узаса́днена узаса́днене узаса́днені
родовий узаса́дненого узаса́дненої узаса́дненого узаса́днених
давальний узаса́дненому узаса́дненій узаса́дненому узаса́дненим
знахідний узаса́днений узаса́днену узаса́днене узаса́днені
орудний узаса́дненим узаса́дненою узаса́дненим узаса́дненими
місцевий на/в узаса́дненому, узаса́дненім на/в узаса́дненій на/в узаса́дненому, узаса́дненім на/в узаса́днених