узаконятися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив узаконя́тися, узаконя́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа узаконя́тиметься узаконя́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа узаконя́ється узаконя́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
узаконя́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. узаконя́вся, узаконя́всь узаконя́лися, узаконя́лись
жін. р. узаконя́лася, узаконя́лась
сер. р. узаконя́лося, узаконя́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
узаконя́вшись