узаконятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | узаконя́тися, узаконя́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | узаконя́тиметься | узаконя́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | узаконя́ється | узаконя́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| узаконя́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | узаконя́вся, узаконя́всь | узаконя́лися, узаконя́лись |
| жін. р. | узаконя́лася, узаконя́лась | |
| сер. р. | узаконя́лося, узаконя́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| узаконя́вшись | ||