узаконюватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив узако́нюватися, узако́нюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа узако́нюватиметься узако́нюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа узако́нюється узако́нюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
узако́нюючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. узако́нювався, узако́нювавсь узако́нювалися, узако́нювались
жін. р. узако́нювалася, узако́нювалась
сер. р. узако́нювалося, узако́нювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
узако́нювавшись