узаконитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив узако́нитися, узако́нитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа узако́ниться узако́няться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. узако́нився, узако́нивсь узако́нилися, узако́нились
жін.р. узако́нилася, узако́нилась
сер.р. узако́нилося, узако́нилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
узако́нившись