-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив узако́нити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   узако́ньмо
2 особа узако́нь узако́ньте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа узако́ню узако́нимо, узако́ним
2 особа узако́ниш узако́ните
3 особа узако́нить узако́нять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. узако́нив узако́нили
жін.р. узако́нила
сер.р. узако́нило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
узако́нений
Безособова форма
узако́нено
Дієприслівник
узако́нивши

Словник синонімів

УСТАНО́ВЛЮВАТИ[ВСТАНО́ВЛЮВАТИ] (робити що-небудь законним), УТВЕ́РДЖУВАТИ, УЗАКО́НЮВАТИ, ЛЕГАЛІЗУВА́ТИ, КАНОНІЗУВА́ТИ, ДЕКРЕТУВА́ТИ, НАСТАНОВЛЯ́ТИзаст. - Док.: установи́ти[встанови́ти], утве́рдити, узако́нити, легалізува́ти, канонізува́ти, декретува́ти, настанови́ти. Той, хто установив цей обряд.., не хотів і думати, щоби хоч щось могло пропасти дурно (Г. Хоткевич); Встановити порядок робочого дня; Старий Кухта й сам давненько вже думав над тим, як би узаконити за собою Гарасимову садибу (А. Іщук). Закон, який легалізує.. страйк (з журналу); Канонізувати робітниче свято; Уряд декретував і здійснив ряд заходів в інтересах народу (з журналу); - Що ми маємо для мужиків вигоду робити? Настановім собі таке право, що буде вигідне для нас (Лесь Мартович). - Пор. 1. запрова́джувати.