узаконений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний узако́нений узако́нена узако́нене узако́нені
родовий узако́неного узако́неної узако́неного узако́нених
давальний узако́неному узако́неній узако́неному узако́неним
знахідний узако́нений, узако́неного узако́нену узако́нене узако́нені, узако́нених
орудний узако́неним узако́неною узако́неним узако́неними
місцевий на/в узако́неному, узако́ненім на/в узако́неній на/в узако́неному, узако́ненім на/в узако́нених