ужиткувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | ужиткува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ужитку́ймо | |
| 2 особа | ужитку́й | ужитку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ужитку́ю | ужитку́ємо, ужитку́єм |
| 2 особа | ужитку́єш | ужитку́єте |
| 3 особа | ужитку́є | ужитку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ужиткува́в | ужиткува́ли |
| жін.р. | ужиткува́ла | |
| сер.р. | ужиткува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ужиткува́вши | ||