ужарювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | ужа́рювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ужа́рюймо | |
| 2 особа | ужа́рюй | ужа́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ужа́рюватиму | ужа́рюватимемо, ужа́рюватимем |
| 2 особа | ужа́рюватимеш | ужа́рюватимете |
| 3 особа | ужа́рюватиме | ужа́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ужа́рюю | ужа́рюємо, ужа́рюєм |
| 2 особа | ужа́рюєш | ужа́рюєте |
| 3 особа | ужа́рює | ужа́рюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ужа́рюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ужа́рював | ужа́рювали |
| жін. р. | ужа́рювала | |
| сер. р. | ужа́рювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ужа́рюваний | ||
| Безособова форма | ||
| ужа́рювано | ||
| Дієприслівник | ||
| ужа́рювавши | ||