уділити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | уділи́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | уділі́мо, уділі́м | |
2 особа | уділи́ | уділі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уділю́ | уді́лимо, уді́лим |
2 особа | уді́лиш | уді́лите |
3 особа | уді́лить | уді́лять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | уділи́в | уділи́ли |
жін.р. | уділи́ла | |
сер.р. | уділи́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
уді́лений | ||
Безособова форма | ||
уді́лено | ||
Дієприслівник | ||
уділи́вши |