-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив удряпну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   удряпні́мо, удряпні́м
2 особа удряпни́ удряпні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа удряпну́ удряпнемо́, удряпне́м
2 особа удряпне́ш удряпнете́
3 особа удряпне́ удряпну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. удряпну́в удряпну́ли
жін.р. удряпну́ла
сер.р. удряпну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
удря́пнутий
Безособова форма
удря́пнуто
Дієприслівник
удряпну́вши

Словник синонімів

ДРЯ́ПАТИ (чіпляти, шкребти чимсь гострим, твердим якусь поверхню, часто залишаючи подряпини), ШКРЯ́БАТИ, ДРЯ́ПАТИСЯ, ДЕ́РТИрозм.,ДРА́ТИрозм.,СКОРО́ДИТИрозм.; РОЗДРЯ́ПУВАТИ, РОЗДИРА́ТИ, ОБДИРА́ТИ (робити глибокі подряпини - перев. на шкірі). - Док.: подря́пати, дряпну́ти, дряпону́типідсил.удряпну́ти[вдряпну́ти], пошкря́бати, шкрябну́ти, дерну́ти, поскоро́дити, роздря́пати, розде́рти[розідра́ти], обде́рти[обідра́ти]. Андрій дряпає гвіздком якісь лінії - вони йдуть вздовж і впоперек і мають показати план заводських будівель (Ю. Яновський); Заходився [Мамай] тим шильцем шкрябати брудний вологий мур (О. Ільченко); - Не дряпайся, кицько, - відхиляє голову управитель (М. Стельмах); - І що воно в горлі тому? - каже було [матуся]. - Неначе там лапою дере собака яка (А. Тесленко); Вона мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле (Марко Вовчок); Степовий будяк роздряпував литки (М. Бажан); Кайдани знову вп’ялися в тіло гострими цвяхами, роздирають шкіру (А. Хижняк); Нога сковзнула по гранчастій брилі, і Галина, не втримавшись на підвіконні, до крові обдерла руку (М. Зарудний). - Пор. обдря́пувати.