удрукувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив удрукува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   удруку́ймо
2 особа удруку́й удруку́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа удруку́ю удруку́ємо, удруку́єм
2 особа удруку́єш удруку́єте
3 особа удруку́є удруку́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. удрукува́в удрукува́ли
жін.р. удрукува́ла
сер.р. удрукува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
удруко́ваний
Безособова форма
удруко́вано
Дієприслівник
удрукува́вши