удоювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | удо́ювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | удо́юймо | |
| 2 особа | удо́юй | удо́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удо́юватиму | удо́юватимемо, удо́юватимем |
| 2 особа | удо́юватимеш | удо́юватимете |
| 3 особа | удо́юватиме | удо́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удо́юю | удо́юємо, удо́юєм |
| 2 особа | удо́юєш | удо́юєте |
| 3 особа | удо́ює | удо́юють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| удо́юючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | удо́ював | удо́ювали |
| жін. р. | удо́ювала | |
| сер. р. | удо́ювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| удо́юваний | ||
| Безособова форма | ||
| удо́ювано | ||
| Дієприслівник | ||
| удо́ювавши | ||