удоювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | удо́ювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | удо́юймо | |
2 особа | удо́юй | удо́юйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | удо́юватиму | удо́юватимемо, удо́юватимем |
2 особа | удо́юватимеш | удо́юватимете |
3 особа | удо́юватиме | удо́юватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | удо́юю | удо́юємо, удо́юєм |
2 особа | удо́юєш | удо́юєте |
3 особа | удо́ює | удо́юють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
удо́юючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | удо́ював | удо́ювали |
жін. р. | удо́ювала | |
сер. р. | удо́ювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
удо́юваний | ||
Безособова форма | ||
удо́ювано | ||
Дієприслівник | ||
удо́ювавши |