удочерити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив удочери́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   удочері́мо, удочері́м
2 особа удочери́ удочері́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа удочерю́ удочеримо́, удочери́м
2 особа удочери́ш удочерите́
3 особа удочери́ть удочеря́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. удочери́в удочери́ли
жін.р. удочери́ла
сер.р. удочери́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
удочери́вши