удосконалений 2 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний удоскона́лений удоскона́лена удоскона́лене удоскона́лені
родовий удоскона́леного удоскона́леної удоскона́леного удоскона́лених
давальний удоскона́леному удоскона́леній удоскона́леному удоскона́леним
знахідний удоскона́лений удоскона́лену удоскона́лене удоскона́лені
орудний удоскона́леним удоскона́леною удоскона́леним удоскона́леними
місцевий на/в удоскона́леному, удоскона́ленім на/в удоскона́леній на/в удоскона́леному, удоскона́ленім на/в удоскона́лених
-2-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний удоскона́лений удоскона́лена удоскона́лене удоскона́лені
родовий удоскона́леного удоскона́леної удоскона́леного удоскона́лених
давальний удоскона́леному удоскона́леній удоскона́леному удоскона́леним
знахідний удоскона́лений удоскона́лену удоскона́лене удоскона́лені
орудний удоскона́леним удоскона́леною удоскона́леним удоскона́леними
місцевий на/в удоскона́леному, удоскона́ленім на/в удоскона́леній на/в удоскона́леному, удоскона́ленім на/в удоскона́лених

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний удоскона́лений удоскона́лена удоскона́лене удоскона́лені
родовий удоскона́леного удоскона́леної удоскона́леного удоскона́лених
давальний удоскона́леному удоскона́леній удоскона́леному удоскона́леним
знахідний удоскона́лений удоскона́лену удоскона́лене удоскона́лені
орудний удоскона́леним удоскона́леною удоскона́леним удоскона́леними
місцевий на/в удоскона́леному, удоскона́ленім на/в удоскона́леній на/в удоскона́леному, удоскона́ленім на/в удоскона́лених